невибагливий — а, е. 1) без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого небудь. || Який не потребує, не вимагає особливих умов. || Який свідчить про чиїсь надто скромні вимоги до чого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
невибагливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
невередливий — а, е. Який не вередує, задовольняється тим, що є; невибагливий … Український тлумачний словник
невибагливість — вості, ж. Абстр. ім. до невибагливий … Український тлумачний словник
невибагливо — Присл. до невибагливий 1) … Український тлумачний словник
непримхливий — а, е. Який задовольняється лише необхідним, малим; дуже скромний у своїх вимогах; невибагливий … Український тлумачний словник
малюванка — кы, ж. Сб. 1. Кольорова ілюстрація, невибагливий малюнок. 2. Спідниця мальована в квіти. 3. Крашанка, писанка … Словник лемківскої говірки